понеділок, 27 травня 2013 р.

Тернопіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тернопіль
Ternopilgerb3.jpg Flag of Ternopil.jpg
Герб Тернополя Прапор Тернополя
Тернопільський став. На задньому плані Катедральний собор УГКЦ і Тернопільський замок
Тернопільський став. На задньому плані Катедральний собор УГКЦ і Тернопільський замок
Тернопіль на мапі України
Тернопіль на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада місто обласного підпорядкування
Рада Тернопільська міська рада
Код КОАТУУ 6110100000
Засноване 1540
Магдебурзьке право 1548
Статус міста з 1540 року
Населення 217 086 (1 березня 2013)[1]
Площа 72 км²
Густота населення 3 007 осіб/км²
Поштові індекси 46000-499
Телефонний код +380-352
Координати 49°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д.
Висота над рівнем моря середня - 320 м, найнижча - 298 м, найвища - 374 м
Водойма Серет
Назва мешканців тернополяни, тернополянин, тернополянка
Міста-побратими Пенза Росія Росія Слівен Болгарія Болгарія
Йонкерс США США
Ельблонг Польща Польща
Радом Польща Польща
Тарнув Польща Польща
Хожув Польща Польща
Батумі Грузія Грузія
Тирасполь Молдова Молдова

День міста 28 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Тернопіль, Тернопіль-Товарний
До Києва
 - фізична 367 км
 - залізницею 486 км
 - автошляхами 438 км
Міська влада
Адреса 46000, вул. Листопадова, 5, 52-20-21
Веб-сторінка Тернопільська міська рада
Міський голова Надал Сергій Віталійович
Відстані до інших обласних центрів (автошляхами)
Вінниця 239
Дніпропетровськ 818
Донецьк 1068
Житомир 325
Запоріжжя 884
Івано-Франківськ 137
Київ 465
Кіровоград 564
Луганськ 1219
Луцьк 164
Львів 127
Миколаїв 713
Одеса 676
Полтава 819
Рівне 158
Сімферополь 1048
Суми 810
Ужгород 353
Харків 963
Херсон 780
Хмельницький 117
Черкаси 587
Чернівці 176
Чернігів 622
Терно́піль (до 1944 року[2] — Тарно́поль[3], Тарно́піль) — місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Єдине місто обласного значення Тернопільської області. Обслуговується міжнародним аеропортом «Тернопіль», що знаходиться у східній частині міста.[4].
Засноване у 1540 році Яном Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства Королівства Польського. У 1569–1772 роках вже у Речі Посполитій: у складі Теребовлянського повіту, Галицької землі Руського воєводства; у 17721810, 18151867 — центр Тарнопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 18101815 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1854 до 1939 — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. З 1920 — адміністративний центр воєводства, від 1939 — області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль — столиця ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року Тернопіль був столицею маріонеткового більшовицького державного утворення — Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — квітень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».
Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої[5].
Населення — 216 502 осіб (1 вересня 2012)[6]. Тернопіль займає площу 7268 га[6].

Походження назви

Існують різноманітні версії походження назви міста.
Перше тлумачення має краще наукове підґрунтя. Заснування міст в Речі Посполитій відбувалося на основі королівських привілеїв. Досить часто засновник давав місту своє ім'я. Тернопіль був заснований магнатом та видатним діячем Речі Посполитої Яном Тарновським, відповідно назва міста походить від прізвища магнатів Тарновських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто»[7]. В свою чергу, прізвище роду виводять з назви міста їхнього роду - Тарнова Також на честь Тарновських названі засновані ними міста Тарнобжег і Тарногруд. Варто звернути увагу, що навіть герб Тернополя є варіантом шляхетського гербу Леліва, який використовувався Яном Тарновським. 9 серпня 1944 року спеціальним указом Президії Верховної Ради СРСР назва міста було "уточнена" з Тарнопіль (Tarnopol) на Тернопіль. Також було перейменовано область з Тарнопільської на Тернопільську[8][9].
Інше тлумачення назви є більш народним. Нібито місцевість, де було засноване місто, називалася 'Тарнополлям'. Ця назва походить від польського слова tarnina «тер(е)н». В українській транскрипції з'являється варіант Тернополля — «Тернове поле», з якого і виводять сучасну назву міста. Тернополлям місцевість називали за те, що вона довгий час була поросла терном[10]. Але тут потрібно згадати ситуацію у Польщі, де назву міста Тарнобжег намагалися пояснити тим, що нібито там на берегах Вісли ріс терен. Можливо, що поширення цієї версії відбувалося для дебуржуїзації походження назви міста.[Джерело?]Проте вона не прижилася, оскільки заснування міста Тарновськими було надто очевидним. Зокрема, Тарновські поховані у заснованому ними Домініканському монастирі, а герб міста теж відповідає їхньому родинному. Щодо радянської ситуації, то 1982 року в рамках радянської геральдичної кампанії було створено герб Тернополя. Замість родинного гербу Тарновських - герб з наголошенням на "терновому походженні" - срібна п'ятипелюсткова квітка терену з насінником у вигляді червоної зірки. (Див. Герб Тернополя)

Географія

Розташування міста

У фізико-географічному відношенні місто розташоване на Тернопільському плато, Подільської височини Східно-Європейської рівнини. Належить до помірного поясу зони широколистих лісів.
У історико-географічному відношенні місто розташоване у Галичині. Етнографічні межі Волині та Поділля знаходяться за 25-30 кілометрів від міста.
У давнину місто знаходилося на вигідних торговельних шляхах, за рахунок чого швидко збільшувалося. Зараз це важливий транспортний вузол України.

Агломерація

Тернопіль є центром агломерації яка налічує близько півмільйона чоловік [11]
Приміські села :
Приблизна статистика агломерації (2011)
Чисельність населення - 506,1 тис. осіб. Площа - 4473 кв.км. Щільність населення - 113,1 осіб/кв.км.
У складі:
місто Тернопіль - 226,0 тис.осіб, 59 кв.км
Тернопільський район - 60,8 тис.осіб, 749 кв.км
Збаразький район - 60,3 тис.осіб, 863 кв.км
Зборівський район - 47,0 тис.осіб, 978 кв.км
Козівський район - 41,8 тис.осіб, 694 кв.км
Теребовлянський район - 70,2 тис.осіб, 1130 кв.км

Рельєф

Переважно рівнина. На місцях, де текла річка Рудка, утворилась долина. Незначне підвищення утворилось на території поблизу вулиці Тарнавського.
У Тернопільському районі горбиста місцевість, завдяки горам Медоборам. Рельєф району проявляється і у Тернополі.
Висота пагорбів у районі Кутківців — 349—356 м.
Найвища точка — 374 м — «Східний» масив, проспект Степана Бандери, біля магазину «Орбіта». Найнижча точка — 298 м — береги річки Серет, що біля Об'їзної дороги, неподалік спортивного комплексу «Політехнік». Середня висота міста над рівнем моря — 320 м.

Клімат

Клімат Тернополя є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм. Найвища температура у Тернополі спостерігалась 18 липня 2007 року — до +38 °C. Найнижча температура спостерігалась у Тернополі до −34°С[12]
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середня температура °CF) −4.44 (24) −3.89 (25) 1.11 (34) 7.22 (45) 13.33 (56) 16.11 (61) 17.22 (63) 17.22 (63) 13.33 (56) 7.78 (46) 1.67 (35) −2.22 (28) 7.22 (45)
Джерело: Weatherbase[13]

Водойми

Тернопільський став. На другому плані мікрорайон «Дружба»
Найбільшою водоймою та окрасою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше під самим Тернополем протікала річка Рудка (майже повністю висохла впродовж другої половини XIX століття). Вона текла зокрема по лінії сучасних вулиць Соломії Крушельницької та Галицькій, а починалася неподалік сучасного Підволочиського шосе.

Історія

Уперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 р., коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси[14]. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів.
Парафіяльний костел перед початком І Світової Війни. Тепер на його місці — ЦУМ
Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.

Період Речі Посполитої

У 1548 р. місто отримало Магдебурзьке право, згідно з яким Тернополю надавались певні привілеї, а саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років — від сплати мита, а також одержали право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги. У XVI—XVII ст. місто не раз зазнавало руйнівних нападів ординців. Через Тернопіль проходив визвольний шлях козаків Богдана Хмельницького у боротьбі проти польської шляхти: 1648 р., 1651 р. і 1655 р.

Австрійський період

У 1772 р., після першого поділу Польщі, Тернопіль перейшов під владу Австрії. Невеликий період, 1809—1815 рр, місто належало до Російської імперії і було центром окремої адміністративної одиниці — Тернопільського краю. В 1820 р. відкрилась у Тернополі гімназія. В 1844 р. місто звільнилося від свого приватного власника і стало вільним королівським містом. Під час «весни народів» 1848 р. була створена у Тернополі Руська рада як філія Головної Руської Ради у Львові. В 1870 р. у Тернопіль прийшла залізниця. У вересні 1875 р. заснована тернопільська «Просвіта». У 1898 р. почала діяти українська гімназія.

1914—1920 роки

Від серпня 1914 р. до липня 1917 р. місто було зайняте російськими військами і було центром Тернопільської губернії воєнного генерал-губернаторства. 3 листопада 1918 р. у Тернополі утвердилась українська влада. Міським комісаром став гімназійний професор С. Сидоряк. Делегатами парламенту ЗУНР були обрані: від міста — П. Карманський, від повіту — А. Кунько. Від 23 листопада до 31 грудня 1918 р. у Тернополі перебував уряд ЗУНР на чолі з К. Левицьким (від середини грудня виконував обов'язки голови уряду С. Голубович).
16-31 травня у Тернополі перебувала Директорія, уряд і вище армійське командування УНР на чолі з С. Петлюрою. В липні 1919 р. місто перейшло під владу Польщі і було в складі цієї держави до вересня 1939 р., за винятком серпня-вересня 1920 р., коли Тернопіль був столицею маріонеткової більшовицької держави — Галицької соціалістичної радянської республіки, влада в якій належала Галревкому на чолі з В. Затонським. Отож, Тернопіль — єдине місто в Україні, в якому перебували уряди трьох держав у період національно-визвольних змагань.

Друга Річ Посполита

У 1921 р. Тернопіль став центром новоствореного однойменного воєводства Польщі, що охоплювало 17 повітів.

Радянський період

17 вересня 1939 р. місто зайняли війська Червоної армії. 4 грудня цього ж року Тернопіль став центром області у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Період Незалежної України

Генеральний план Тернополя
Нині Тернопіль — центр Тернопільської області у складі України.
У 2010 році Інститут проектування міст «Діпромісто» розробив Генеральний план Тернополя на період до 2031 року. Згодом головний містобудівельний документ затвердила Тернопільська міська рада.

Демографія

Динаміка кількості жителів

  • 1857 — 17 210 (перепис);
  • 1890 — 27 405 (перепис);
  • 1939 — 37 500 (перепис);
  • 1959 — 52 245 (перепис);
  • 1970 — 84 663 (перепис);
  • 1979 — 143 625 (перепис);
  • 1989 — 204 845 (перепис);
  • 1998 — 235 100 (оцінка);
  • 2001 — 227 755 (перепис);
  • 01.01.2003 — 226 318 (оцінка);
  • 01.01.2012 — 217 300 (оцінка).

Національний склад населення

Національність жителів Тернополя, згідно з переписом 1989 року:
Згідно з переписом 2001 року українці складали 94,1% населення Тернополя, що є найвищим показником серед обласних центрів України.

Мовний склад населення

Рідна мова, згідно з переписом населення 2001 року:

Релігія

Докладніше: Храми Тернополя
Більшість тернополян — греко-католики. Другою за чисельністю в місті є православна громада, яка адміністративно розділена між кількома церквами: УПЦ КП, УПЦ (МП) та УАПЦ. Частина тернополян є римо-католиками. Також в місті діють общини християн, що належать до різних протестантських течій. Існує громада язичників-рідновірів (належить до Об'єднання рідновірів України).

Освіта

Славиться Тернопіль своїм інтелектуальним потенціалом. За чисельністю докторів і кандидатів наук на 10 тисяч населення займає провідні позиції в державі, а кількістю студентів на таку ж чисельність населення поступається лише Києву і Харкову[Джерело?].

Загальноосвітні школи:

Школа № 2 міста Тернополя
Школа № 4 міста Тернополя
Школа № 5 міста Тернополя
Школа № 10 міста Тернополя
В Тернополі існує 29-ть ЗОШ №№ 2—30 (середню школу № 1 в 1991 році перейменували у фізико-математичну гімназію, а згодом Тернопільська українська гімназія ім. І. Франка).
Серед них 5 спеціалізованих:
Також 3 школи носять імена видатних українців:
Школи із спортивною та супільно-гуманітарною спрямованністю:

Інші загальноосвітні навчальні заклади

Вищі навчальні заклади

Головний корпус Тернопільської Політехніки

Позашкільні навчальні заклади

Бібліотеки

У Тернополі діють:

Бурси

Першу бурсу у Тернополі засновано 1872. 15 липня 1899 Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства «Руська бурса у Тернополі» (від 1908 — «Українська бурса ім. А. Качали»); воно постало з ініціативи Володимира Лучаківського, який був першим його головою. Від лютого 1926 у приміщенні бурси діяла жіноча гімназія «Рідної школи», котра згодом змінила статус і від 1937 користувалася будинком уже неподільно, а бурса перейшла в інше приміщення на вул. Костюшка (нині Камінна).
У вересні 1876 зареєстровано статут товариства «Бурса для синів сільських учителів»; 1894 ця «учительська бурса» перейшла в новозбудоване приміщення на вулиці Стрілецькій (нині Івана Франка).
1 жовтня 1899 почала діяти бурса («інтернат») для учнів учительської семінарії на розі вул. Лелевеля (нині Січових Стрільців) і Шевченка (нині Пирогова); власником будинку було Товариство опіки над інтернатом.
1902 створена «Селянська бурса», якою опікувалося «Руське товариство педагогічне».
1905 відкрито бурсу «Товариства польської бурси ім. М. Мацішевського» для учнів польських гімназій та вищої реальної школи.
1911 вступила в дію польська бурса «Товариства школи людової» на вулиці о. С. Качали. Крім того, в Тернополі діяли Бурса ім. А. Шептицького та єврейська, 19181919 — також при Жіночому інституті імені княгині Ярославни. Утримувалися бурси за громадські кошти і доброчинні пожертви[17][18].

Культура

Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990 р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989 р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається урочини випускників шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.
На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це — ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.
Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т. Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, композитора М. Лисенка, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. В роки першої світової війни режисер Лесь Курбас організовував славнозвісні «Тернопільські театральні вечори». В різні часи у нашому місті перебували П. Куліш, І. Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, В.Гнатюк, О.Довженко, І.Багряний, П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко, О.Гончар.

Театри

Театральне життя на Тернопільщині узагалі пов'язане із існуванням у XVIII — на початку XIX століть у палацах та давніх замках поміщиків, графів так званих «маєткових театрів» з обладнаними залами, сценою, наявністю малого оркестру, хору з обдарованих панщизняних селян і освіченого диригента. Такі «маєткові театри» були в Золотому Потоці та Вишнівці. Палац у Вишнівці, де був «маєтковий театр», зберігся до наших днів.
29 березня 1864 почав уперше свою діяльність професійний західноукраїнський театр товариства «Бесіда». Він показав десятки вистав у Львові, Перемишлі, Коломиї, Станіславі, Самборі та Чернівцях і на 15-му місяці свого існування прибув на Тернопільщину. 10 червня 1865 року на вулицях Тернополя були розвішані театральні афіші за підписом режисера О. Бачинського. Вони сповіщали: «Товариство українського народного театру зі Львова поставить в місті Тернополі 20 драматичних творів». Кореспондент львівської газети «Слово» з цього приводу повідомляв, що тернополяни з великою радістю очікують дорогих гостей, небачених ще на галицькім Поділлі професійних артистів. На той час у Тернополі вважали щасливою людиною того, хто бачив у Львові вистави театру. Так безсмертна опера «Наталка Полтавка» І. Котляревського стала першою постановкою професійного театру в Тернополі. Вистава справила сильне враження на глядачів, всі подивляли талановиту і природну гру артистів Т. Бачинської в ролі Наталки та Г. Моленцького в ролі Макогоненка. Зал був переповнений міщанами, інтелігенцією. Були селяни з близьких сіл. В інших ролях виступали: Богданівна — Терпелиха, Вітошинський — Петро, Стефанів — Микола, Бачинський — Возний.
З успіхом пройшли тоді вистави п'єс Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці», «Маруся» (інсценізація повісті), «Щира любов», а також постановка драми Ю. Коженьовського «Верховинці».

Музичні та танцювальні колективи

Видавнича справа

В Тернополі базуються близько 30 видавництв. Видавнича справа у Тернополі є однією з найрозвинутіших в Україні.
Найбільші видавництва:
Видають головно підручники, дитячу, краєзнавчу, наукову літературу, перекладні твори, книги місцевих авторів тощо.
1910 у Тернополі вперше в Україні був виданий альманах «Русалка Дністрова», який підготували і надру­кували в Будапешті 1837 діячі «Руської трійці». Окрім того, у 1930-ті в Тернополі виходили альманахи «Сяйво», «Чар-зілля».
1957 випущено «Тернопільський альманах». Журнал «Тернопіль» видав літературні додатки альманахового типу «Тернопільщина літературна» (1991-92); Галицько-Волинське братство — А. «Курінь»; т-во «Меморіал» ім. В. Стуса — А. «Зродились ми великої години» (Ч. 1, 1992)[20].

Тернопільський Пласт

Пластова станиця у Тернополі
Тернопільська Станиця пласту знаходиться на вулиці Федьковича, 11. У станиці близько 400 пластунів і пластунок, 9 юнацьких куренів, 2 новацькі гнізда. Щороку пластуни тернопільської станиці організовують близько ста заходів. Щороку організовуються станичні і курінні табори.

Музеї

Тернопільські музеї:
У 2010 році розпочала свою роботу робоча група зі створення обласного музею Тараса Шевченка. У майбутньому історично-культурному закладі буде зібрано, зокрема, всі матеріали, пов'язані з перебуванням Кобзаря на Тернопільщині у 1846 році (у складі Археографічної комісії на Волині), присвячені йому твори місцевих митців як минувшини, так і сьогодення, взагалі обліковано й узагальнено всі документи, пов'язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, що зберігаються зараз у фондах обласних державного архіву та краєзнавчого і художнього музеїв. Музей має розміститися в історичному будинку у самому центрі міста на бульварі Шевченка, де зараз розташовується обласна бібліотека[21].
Із 1990 р. діє науково-пошукове об'єднання «Забуті могили».

Виставки

Місцями організації пер­ших виставок у Тернополі, що мали громадський резонанс, стали Міський (нині Старий) парк і зал ремісничого товариства «Ґвязда». 26 вересня — 2 жовтня 1884 на території парку відбувалася Крайова бджільничо-городницька виставка, для якої спорудили спеціальний павільйон;
У липні 1887 в Міському парку — друга Крайова етнографічна виставка. Були представлені: знаряддя та обладнання, їжа й напої, одяг і взуття, предмети, пов'язані з народними обрядами та звичаями, вироби народного мистецтва. До організаційного комітету входили В. Федорович (голова), О. Барвінський, В. Боберський, Г. Федорович та ін. На відкриття В. приїхав архікнязь Рудольф Габсбург, який високо оцінив культуру, побут і традиції українців. Тернопільський фотограф А. Сількевич виготовив фотоальбом із 50 світлин; частина з них зберігаються в ТОКМ.
29 травня — 4 червня 1905 біля Міського парку на 18 тис. м² відбулася с.-г. виставка, яку організувало Господарче товариство, 1906 — промислова виставка у залі товариства «Ґвязда».
Виставки різної тематики організовували українське товариство «Просві­та» й польське «Товариство народної школи». Від 23 червня до 3 липня 1931 в Міському парку та двох гімназійних приміщеннях відбулися воєводська і регіональна виставки, до них були видрукувані план Тернополя, монографія «Тернопільське воєводство».
Від 1950-х організовували обласні виставки, на яких представляли здобутки сільського господарства та промисловості Тернопільщини. Постійно виставки різноманітної тематики експонують у ТОКМ, ТОХМ, ДАТО, художній галереї НСХУ.

Фестивалі

У Тернополі щорічно проходять дитячий пісенний фестиваль «Кришталевий жайвір», рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки». 9 січня 2013 року вперше провели «Фестиваль різдвяної куті» [22].
Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.
У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».
Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно»
Фестиваль «Байда»
Всеукраїнський фестиваль козацької пісні в Тернополі. Проводиться з ініціативи та під егідою Великої ради Українського козацтва. Тернопільські обласні фестивалі відбувалися 6-7 жовтня 2001, 12-13 жовтня 2002 та 29-30 серпня 2003 (в останньому брали участь також представники кримськотатарського народу, Росії та Сербії)[23].

Засоби масової інформації

У Тернополі видається більше десятка газет, переважно тижневики, серед яких: «Вільне життя», «Місто», «Нова Тернопільська газета», «Номер один», «Свобода», «RIA+». Журнали: «Тернопіль». Із 2007 року в Тернополі видається всеукраїнський журнал «Своя музика». Свого часу в Тернополі також видавався журнал «Перехід IV».
Працюють обласна державна телерадіокомпанія (телеканал «ТТБ», радіо «Лад» (71,03 MHz), проводове радіо «Говорить Тернопіль»), дві комерційні телестудії («TV-4» та «ІНТБ»), а також дві комерційні радіостанції («УХ-радіо» і «Радіо Такт»).
У мережі Інтернет мовлять місцеві онлайн-радіостанції, ведуться відеотрансляції засідань міської та обласної рад, передають зображення вуличні веб-камери, регулярно оновлюється стрічка новин інтернет-видань.

Архітектура

Пам'ятники Тернополя

У Тернополі встановлено 20 пам'ятників та пам'ятних знаків[Джерело?]. Більшість розташовані у центральній частині міста: Степанові Бандері, Герою матросу, «Випадкова зустріч», Івану Горбачевському, Данилу Галицькому, Йосипу Сліпому, Ярославу Стецьку, Івану Франку, Андрею Шептицькому і Тарасу Шевченку.
Окрім того, щонайменше 5 пам'ятників не збереглося до нашого часу[Джерело?].

Вулиці Тернополя

Докладніше: Вулиці Тернополя

1 коментар:

  1. «Я не смог бы закрыть свой первый дом без мистера Бенджамина Ли! Бенджамин и его команда сделали все возможное для меня в этой сделке. Он легко справился с моим очень трудным поворотом во времени и всегда был доступен для меня, когда у меня были вопросы (а у меня было много), даже когда он был вдали от офиса, что я очень ценил! Он и его команда обращались со многими продавцами в последнюю минуту и ​​неустанно работали, чтобы удостовериться, что я смогу закрыть до того, как истечет срок моей аренды (и, соответственно, моей помощи по первоначальному взносу). Мистер Бенджамин - невероятно знающий кредитный офицер, вежливый и терпеливый. Я сделал пару предложений по недвижимости до моей последней покупки, и Бенджамин помогал каждому, часто координируя свои действия с моим агентом за кулисами. Я чувствовал поддержку на протяжении всего процесса. Благодаря Бенджамину и неустанным усилиям его команды, я теперь являюсь счастливым владельцем дома! Я бы посоветовал вам рассмотреть Бенджамина Бриэля Ли для любого вида кредита.
    Г-н, Бенджамин Ли Связаться с informaions.via WhatsApp + 1-989-394-3740 Email- lfdsloans@outlook.com.

    ВідповістиВидалити